Ва́йло, меж. Увы! горе! Желех.
Вайло́, ла́, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлю́ка. Аф. 311.
Вайло́м, нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.
Вайлува́тий, а, е. Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк.
Вайлю́ка, ки. Ув. отъ вайло́.
Вак, ку, м. Въ игрѣ въ вак і копе́ць — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе. Kolb. I. 197.
Вака́н, на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Вака́нець, нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. I. 282.
Ваканцьо́вий, а, е. 1) Вакантный. 2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові. Котл. Ен. III. 28.
Вака́рка, ки, ж. = Загорода (для скота). Шух. I. 186.
Вака́рь, ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Вака́ція, ції, ж. Вакаціонное время. О. 1861. VIII. 89. Левиц. Пов. 96. Уже ся вивчив і прийшов домів на вакацію. Драг. 407.
Вакаціюва́тися, цію́юся, єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось. Св. Л. 220.
Ваке́лія, лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Вх. Лем. 395. Губка, трутъ. Угор. См. Векелия.
Вакерни́па, пи, ж. Коза, овца — бѣлая съ черными или рыжими пятнами около глазъ.
Ваки́ристий, а, е. Овца или баранъ бѣлый, но съ черными обводами вокругъ глазъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Ва́кса, си, ж. Вакса. Уман. I. 62.
Ваксо́ви́й, а, е. Тотъ, который чистится ваксой. Уман. I. 62. Ваксові чоботи.
Ваксува́ти, су́ю, єш, гл. Чистить ваксой. Ваксо́ваний. Вычищенный ваксой. І остроги побіляні, і чоботи ваксовані. Закр. 272.
Вакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). Радом. Ананьев. у. 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував. АД. I. 130.
Вал, лу, м. 1) Валъ, насыпь. Драг. 85. Вали поосідали і зрівнялись із землею. Стор. II. 97. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Вас. 201. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. Ном. № 12551. 3) Валъ, цилиндръ. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, оттого дуже гуде на небі. Чуб. 4) Кучка сѣна, въ которую сгребается покі́с. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Г. Барв. 429. Ум. Вало́к.
Валаса́ння, ня, с. Шлянье.
Валаса́тися, са́юся, єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? ЗОЮР. I. 10. Став валасаться по світах. Сим. 203.
Ва́лах, ха, м. 1) Выложенный баранъ. 2) Скопитель жеребцовъ. Шух. I. 211. Ум. Валашо́к. Вас. 197.
Вала́хан, на, м. Скопецъ. Харьк.
Валаша́л, ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Валаша́йник, ка, м. = Валашал. Желех.
Валаша́ння, ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Валаша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.
Вала́шний, а, е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Валашо́к, шка́, м. 1) Ум. отъ ва́лах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лоза була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Вале́жний, а, е. Имѣющій значеніе, важность, солидный. Це штука валежна. Переясл. у.
Ва́лець, льця, м. Вальсъ. Танцюють польку або вальця. Ком. I. 27.
Валєнки, мн. Суконные красные штаны. Вх. Зн. 83.
Ва́ливо, ва, с. Корыто. Желех.
Валивочко, ка, с. Раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
