Словарь української мови (1924)/вайло

by Борис Грінченко

◀ вайкіт

Словарь української мови Борис Грінченко В вайло

вайлом ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ва́йло, меж. Увы! горе! Желех.

Вайло́, ла́, с. Увалень, вахлакъ, медлительный, неповоротливый. Вайло дурне! (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152). Ув. Вайлю́ка. Аф. 311.