реносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. Фр. Пр. 118. 26) — розлу́ку. Разлучаться, разставаться. Треба бра́ти з миле́ньким розлуку. Грин. III. 302. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Грин. III. 515. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. Нп. 28) Бере́ кого́ що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Грин. II. 323. Пусти на улицю, бо й плач бере. Мил. 87. б) Дріжаки́ беру́ть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. О. 1862. X. 12. Жаль бере́. Становится жаль. Сум, журба́ бере́. Становится грустно. Уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Мнж. 152. Прич. Бра́ний и бра́тий. Де вона брана? В неньки в коморі. АД. I. 7. У їх невістка молода, торік брата. Г. Барв. 51.
Брати́м, ма, м. = Побратим. Да брати ж мої, братими, горілки нап'ються. Чуб. V. 1019.
Брати́мство, ва, с. = Побратимство.
Брати́на, ни, м. = Братуха. О. 1862. VIII. 25.
Бра́тися, беру́ся, ре́шся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. I. 24. Тобі живе́ться — і на скіпку бере́ться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. I. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока год вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262. 7) — в но́ги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394. 8) — до чо́го. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. I. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. III. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34. 10) — за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99. 12) — на си́лу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб. 13) Бере́ться сва́рка. Происходитъ ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. I. 35. 14) Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. III. 220. 14) Моро́з бере́ться. Морозитъ. Береться світом мороз. Константиногр. у.
Брати́телі, лів, мн. Двоюродные братья и сестры.
Брати́ха, хи, ж. = Братова. НВолын. у.
Брати́ща, тищ, м. мн. Соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Бра́тів, това, ве. Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки
