Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
братова
Берлін: Українське слово, 1924

I. Братова́, во́ї, ж. Жена брата. „Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!“ — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню. Чуб. V. 1096.

II. Братова́, ви́, ж. соб. Дружная компанія. Братова зібралась та й гуляють. Черк. у. Братовою зібралися собі та й гуляють. Черк. у.