доконане зі зміною первісного етимологічного правопису на фонетику, але при тім із досить численними помилками, які я тепер повиправляв, приготовляючи це оповідання для друку в оцій збірці.
Досить показна серія галицьких образків війшла в мою збірку „В поті чола“ — двадцять оповідань. Цій збірці пощастило остільки, що вона зараз по виданню була дозволена для ввозу і продажу в Росії, що тоді в часі панування надзвичайно гострої цензури, особливо супроти українського слова, було рідким, майже одиноким у своїм роді явищем. Значно пізніше, коли перше видання розійшлося, а цензурні тиски в Росії полегшали, ця моя збірка вийшла в Києві новим виданням без моїх поправок у двох томиках, в р. 1903, а також окремою книжкою в російськім перекладі. Значна частина оповідань із тої збірки була друкована також у різних польських, чеських, мадярських та німецьких періодичних або книжкових виданнях.
Розпочавши в р. 1902, після умови з д. А. Хойнацьким, збірне видання моїх оповідань, що мало обняти 12 томиків, кожний по 12–15 аркушів друку, я розбив збірку „В поті чола“ на кілька груп і випускав томик за томиком таким способом, що до оповідань, друкованих уже в збірці „В поті чола“, додавав нові або написані ad hoc, або друковані перед тим у різних періодичних часописах і не видавані окремо.
Цього видання вийшли під фірмою А. Хойнацького чотири томики, а власне:
1. „Добрий заробок і інші оповідання“ 1902, де містяться крім передмови ось які оповідання: „Добрий заробок“, „Муляр“, „Сам собі винен“, „Слимак“, „Історія моєї січкарні“, „Домашній промисл“, „Довбанюк“ і „У кузні“. З них тільки останнє не входило в збірку „В поті чола“.
2. „Панталаха і інші оповідання“ 1902, крім передмови і титулового оповідання містить ще „Хлопська комісія“ та „В тюремнім шпиталі“. Це останнє ново написане.
3. „Малий Мирон і інші оповідання“ 1903, містить передмову, а далі нариси: „Малий Мирон“, „Грицева шкільна наука“, „Олівець“, „Schön schreiben“, „Отець гуморист“, „Гірчичне зерно“ і „Борис
