Як у вогні пекуть підошви,
Хоч і по снігу я бреду.
Не зможу подих перевести
Поки за гору не зайду.
О кожен камінь на бруківці
Я спотикався на бігу,
Ворони вслід мене цькували,
З дахів кидали лід і бруд.
Яким здавалося затишним,
Із жайворонками в гаю
І солов'їним співом втішним,
Містечко, нібито в раю.
Цвіли повсюди рясно липи,
Дзвінкі струмки текли згори,
Сіяли очі дівчиноньки,
Для тебе, друже, на зорі!
Чи знову той побачу погляд?
Я хочу бути в місті тім
І тихо-тихо, ледве чутно
Ридати під вікном твоїм.
