Біля річки (Шуберт)
| ◀ Повінь | Біля річки (з циклу Зимова подорож) пер.: Юлія Гершунська |
Спогад ▶ |
|
Біля річки
Дзвінко сміявсь, бувало,
веселий мій струмок,
Ні звуку на прощання
не чуть, цілком замовк.
Він ковдрою твердою
покрився в зимні дні.
Холодний й нерухомий
лежить на глибині.
На тім покритті жорсткім
накреслю камiнцем
Твоє ім’я кохане ,
годину ту і день:
День першого вітання,
день, що зову кінцем;
Цей допис обрамлений
розламаним кільцем.
Ах серце, чи в цій річці
ти впізнаєш себе?
Чи там під мертвим льодом
стрімкий потік живе?
Ноти
ред.