Блудний вогник (Шуберт)
◀ Спогад | Блудний вогник (з циклу Зимова подорож) пер.: Юлія Гершунська |
Відпочинок ▶ |
|
Блудний вогник
В темні гроти, сумні склепи
Блудний вогник вів мене:
Чи врятуюся з халепи,
Чи біда не омине?
Я давно вже звик блукати,
Блима вогник, зазива:
Наші радощі й скорботи –
Все для нього просто гра.
Я вздовж річища сухого
Обираю дальню путь.
Кожна річка вийде в море,
І скорботи в гріб зійдуть.