Словник української мови (1937)/єхидкуватий
◀ єхида | Словник української мови Є єхидкуватий |
єхидний ▶ |
|
Єхидкува́тий, а, е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.
◀ єхида | Словник української мови Борис Грінченко Є єхидкуватий |
єхидний ▶ |
|
Словник української мови — Є
єхидкуватий
Борис Грінченко
1937
Єхидкува́тий, а, е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.