Словник української мови
Борис Грінченко
Є
єхида
Київ: Соцеквидав України, 1937

Єхи́да, ди, ж. 1) Змея ехидна. 2) Об. Ехида, злой и лукавый человек. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.