Словник української мови
Борис Грінченко
Є
єсь
Київ: Соцеквидав України, 1937

Єси́ (єсь), єсть, єсте́, гл. От гл. бу́ти н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш. Шевч.