Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
журний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жу́рний, а, е. Печальный. Вона не сердита, а така вона журна. Сама вона журна дуже, а Катрю вговоряє: «Не печалься». МВ. II. 121.