Словник української мови (1937)/журавка
| ◀ журавина | Словник української мови Ж журавка |
журавлевий ▶ |
|
Жура́вка, ки, ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Мет. 447. Ум. Жура́вочка. Був собі журавель та журавочка. Г. Барв. 38.