Словник української мови (1937)/журавина
◀ журавець | Словник української мови Ж журавина |
журавка ▶ |
|
Журави́на, ни, ж. 1) = Журавель 2. 2) = Журавлина. ЗЮЗО. I. 130. Ум. Журави́ночка. Я не царівна, не королівна: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка. Чуб. III. 396.