Словник української мови (1937)/жриця
◀ жрець | Словник української мови Ж жриця |
жубелиця ▶ |
|
Жри́ця, ці, ж. Жрица. А жриця Кіпріди, оргії цариця, поникла. Шевч. 605.
◀ жрець | Словник української мови Борис Грінченко Ж жриця |
жубелиця ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жриця
Борис Грінченко
1937
Жри́ця, ці, ж. Жрица. А жриця Кіпріди, оргії цариця, поникла. Шевч. 605.