Словник української мови (1937)/жрець
| ◀ жребувати | Словник української мови Ж жрець |
жриця ▶ |
|
Жрець, жерця́, м. Жрец. Жерці і лікторі стоять. Шевч. 607.
| ◀ жребувати | Словник української мови Борис Грінченко Ж жрець |
жриця ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жрець
Борис Грінченко
1937
Жрець, жерця́, м. Жрец. Жерці і лікторі стоять. Шевч. 607.