Словник української мови (1937)/живчик
◀ живцем | Словник української мови Ж живчик |
жигавка ▶ |
|
Жи́вчик, ка, м. 1) Ум. от живець 2—5. 2) Резвый мальчик. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
◀ живцем | Словник української мови Борис Грінченко Ж живчик |
жигавка ▶ |
|
Словник української мови — Ж
живчик
Борис Грінченко
1937
Жи́вчик, ка, м. 1) Ум. от живець 2—5. 2) Резвый мальчик. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.