Словник української мови (1937)/животинник
◀ животина | Словник української мови Ж животинник |
животиння ▶ |
|
Животи́нник, ка, м. Гуртовщик, скупщик скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.
◀ животина | Словник української мови Борис Грінченко Ж животинник |
животиння ▶ |
|
Словник української мови — Ж
животинник
Борис Грінченко
1937
Животи́нник, ка, м. Гуртовщик, скупщик скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.