Словник української мови (1937)/жадоба

by Борис Грінченко

◀ жадно

Словник української мови Борис Грінченко Ж жадоба

жадота ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жадо́ба, би, ж. 1) Жажда, сильный аппетит. Десь у жадобу з'їв та води напивсь, та з того й сталось. Черк. у. 2) Желание. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. II. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. III. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.