Словник української мови (1937)/діра

by Борис Грінченко

◀ діптянка

Словник української мови Борис Грінченко Д діра

діравий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Діра́, ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.