Словник української мови (1937)/дівунка
◀ дівуля | Словник української мови Д дівунка |
дівуся ▶ |
|
Діву́нка, ки, ж. Раст. Galium verum. Лв. 98. См. Бобачик.
◀ дівуля | Словник української мови Борис Грінченко Д дівунка |
дівуся ▶ |
|
Словник української мови — Д
дівунка
Борис Грінченко
1937
Діву́нка, ки, ж. Раст. Galium verum. Лв. 98. См. Бобачик.