Словник української мови (1937)/дівуля
◀ дівувати | Словник української мови Д дівуля |
дівунка ▶ |
|
Діву́ля, лі, ж. Грубо-ласк. Девушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. I. 209.
◀ дівувати | Словник української мови Борис Грінченко Д дівуля |
дівунка ▶ |
|
Словник української мови — Д
дівуля
Борис Грінченко
1937
Діву́ля, лі, ж. Грубо-ласк. Девушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. I. 209.