Словник української мови (1937)/діверів
| ◀ дівер | Словник української мови Д діверів |
діверка ▶ |
|
Діверів, рева, ве. Принадлежащий деверю, девернин.
| ◀ дівер | Словник української мови Борис Грінченко Д діверів |
діверка ▶ |
|
Словник української мови — Д
діверів
Борис Грінченко
1937
Діверів, рева, ве. Принадлежащий деверю, девернин.