Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дівер
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ді́вер, ра и ря, м. Деверь, мужнин брат. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.