Словник української мови (1937)/духовитий
◀ духовина | Словник української мови Д духовитий |
духовний ▶ |
|
Духови́тий, а, е. Душистый, ароматный.
◀ духовина | Словник української мови Борис Грінченко Д духовитий |
духовний ▶ |
|
Словник української мови — Д
духовитий
Борис Грінченко
1937
Духови́тий, а, е. Душистый, ароматный.