Словник української мови (1937)/дурило

by Борис Грінченко

◀ дурець

Словник української мови Борис Грінченко Д дурило

дурилюд ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дури́ло, ла, м. 1) = Дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.