Словник української мови (1937)/дурець

< Словник української мови (1937)

◀ дурепа

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурець

дурило ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дуре́ць, рця́, м. Раст. Lolium temulentum. Шух. I. 21.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дурець&oldid=652537