Словник української мови (1937)/дудлити
| ◀ дудлик | Словник української мови Д дудлити |
дудло ▶ |
|
Ду́длити, лю, лиш, гл. Пить с жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.
| ◀ дудлик | Словник української мови Борис Грінченко Д дудлити |
дудло ▶ |
|
Словник української мови — Д
дудлити
Борис Грінченко
1937
Ду́длити, лю, лиш, гл. Пить с жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.