Словник української мови (1937)/дудлик

by Борис Грінченко

◀ дудливий

Словник української мови Борис Грінченко Д дудлик

дудлити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́длик, ка, м. = Дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.