Словник української мови (1937)/дубняк

by Борис Грінченко

◀ дубнити

Словник української мови Борис Грінченко Д дубняк

дубовий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубня́к, ка́, м. Дубовый лес. Розкинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. ЗОЮР. II. 37. Ум. Дубнячо́к. Йшла баба дубнячком. Ном. № 12535.