Словник української мови (1937)/дрівця
◀ дріб'язок | Словник української мови Д дрівця |
дрігавиця ▶ |
|
Дрівця́, ве́ць, с. мн. Ум. от дрова.
◀ дріб'язок | Словник української мови Борис Грінченко Д дрівця |
дрігавиця ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрівця
Борис Грінченко
1937
Дрівця́, ве́ць, с. мн. Ум. от дрова.