Словник української мови (1937)/дружків
◀ дружка | Словник української мови Д дружків |
дружко ▶ |
|
Дружкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащий дружкові.
◀ дружка | Словник української мови Борис Грінченко Д дружків |
дружко ▶ |
|
Словник української мови — Д
дружків
Борис Грінченко
1937
Дружкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащий дружкові.