Словник української мови (1937)/дружитися

by Борис Грінченко

◀ дружити

Словник української мови Борис Грінченко Д дружитися

дружитоньки ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дружи́тися, жу́ся, жишся, гл. 1) = Дружити 1. Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Ном. № 1417. 2) Жениться. Не хтів ані дружитись, ані дома жити — чумакував. МВ. I. 65.