Словник української мови (1937)/драчка

by Борис Грінченко

◀ драча

Словник української мови Борис Грінченко Д драчка

драчкувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дра́чка, ки, ж. 1) Лесопильный завод. (Пример см. при слове драч 2). 2) Доска. Дра́чку рі́зати. Пилить доски. Волын. г. 3) Плотн. инструмент: ресмус. 4) Расположение к ссоре. Отак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Киев. у.