Словник української мови (1937)/драча

by Борис Грінченко

◀ драч

Словник української мови Борис Грінченко Д драча

драчка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дра́ча, чі, ж. 1) Обирательство, вымогательство, поборы, взятки. Нема життя: великі драчі. Лебед. у. КС. 1882. IX. 568. 2) Ссоры. Як менший брат оженився, то почалась між ними драча за худобу. Екатериносл. у.