Словник української мови (1937)/драгліти
| ◀ драглі | Словник української мови Д драгліти |
драгно ▶ |
|
Драглі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Превращаться в студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучах). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють. МВ. II. 121.