Словник української мови (1937)/драглі

by Борис Грінченко

◀ драглинастий

Словник української мови Борис Грінченко Д драглі

драгліти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Драглі́, лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. Драгля́ми взяло́сь. От разложения превратилось в полужидкую массу. Картопля зимою померзла, а на весну так драглями і взялась. Мир. Пов. II. 88. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що нібито хмара схожа на драглі. Дещо. 2) Кушанье: студень. Чуб. VII. 444. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety. ЗЮЗО. I. 139.