Словник української мови (1937)/доюн
◀ дощуватий | Словник української мови Д доюн |
доянка ▶ |
|
Дою́н, на́, м. Удой? По два доюни дбувать. Ном. № 13739. Такий доюн, що куди. Ном. № 1628.
◀ дощуватий | Словник української мови Борис Грінченко Д доюн |
доянка ▶ |
|
Словник української мови — Д
доюн
Борис Грінченко
1937
Дою́н, на́, м. Удой? По два доюни дбувать. Ном. № 13739. Такий доюн, що куди. Ном. № 1628.