Словник української мови (1937)/дощуватий
| ◀ дощомір | Словник української мови Д дощуватий |
доюн ▶ |
|
Дощува́тий, а, е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
| ◀ дощомір | Словник української мови Борис Грінченко Д дощуватий |
доюн ▶ |
|
Словник української мови — Д
дощуватий
Борис Грінченко
1937
Дощува́тий, а, е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.