Словник української мови (1937)/доціджуватися
| ◀ доціджувати | Словник української мови Д доціджуватися |
доцупити ▶ |
|
Доці́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. доціди́тися, джу́ся, дишся, гл. Доцеживаться, доцедиться.
| ◀ доціджувати | Словник української мови Борис Грінченко Д доціджуватися |
доцупити ▶ |
|
Словник української мови — Д
доціджуватися
Борис Грінченко
1937
Доці́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. доціди́тися, джу́ся, дишся, гл. Доцеживаться, доцедиться.