Словник української мови (1937)/доцупити
◀ доціджуватися | Словник української мови Д доцупити |
доцуплювання ▶ |
|
Доцу́пити. См. Доцуплювати.
◀ доціджуватися | Словник української мови Борис Грінченко Д доцупити |
доцуплювання ▶ |
|
Словник української мови — Д
доцупити
Борис Грінченко
1937
Доцу́пити. См. Доцуплювати.