Словник української мови (1937)/доточуватися

by Борис Грінченко

◀ доточувати

Словник української мови Борис Грінченко Д доточуватися

дотримати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дото́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. доточи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.