Словник української мови (1937)/дотля
◀ дотлівати | Словник української мови Д дотля |
дотовкти ▶ |
|
До́тля, нар. = Доти. Дотля собі погуляю, поки-м молоденька. Гол. II. 410.
◀ дотлівати | Словник української мови Борис Грінченко Д дотля |
дотовкти ▶ |
|
Словник української мови — Д
дотля
Борис Грінченко
1937
До́тля, нар. = Доти. Дотля собі погуляю, поки-м молоденька. Гол. II. 410.