Словник української мови (1937)/достотно
◀ достотній | Словник української мови Д достотно |
достоту ▶ |
|
Досто́тно, нар. Точно, точь-в-точь. Черк. у.
◀ достотній | Словник української мови Борис Грінченко Д достотно |
достоту ▶ |
|
Словник української мови — Д
достотно
Борис Грінченко
1937
Досто́тно, нар. Точно, точь-в-точь. Черк. у.