Словник української мови (1937)/досвідчити
◀ досвідчення | Словник української мови Д досвідчити |
досвіт ▶ |
|
Досві́дчити, ся. См. Досвідчати, ся.
◀ досвідчення | Словник української мови Борис Грінченко Д досвідчити |
досвіт ▶ |
|
Словник української мови — Д
досвідчити
Борис Грінченко
1937
Досві́дчити, ся. См. Досвідчати, ся.