Словник української мови (1937)/дорікливий
◀ дорікати | Словник української мови Д дорікливий |
дорікливо ▶ |
|
Дорі́кливий, а, е. Укоризненный.
◀ дорікати | Словник української мови Борис Грінченко Д дорікливий |
дорікливо ▶ |
|
Словник української мови — Д
дорікливий
Борис Грінченко
1937
Дорі́кливий, а, е. Укоризненный.