Словник української мови (1937)/дорубуватися
| ◀ дорубувати | Словник української мови Д дорубуватися |
доручати ▶ |
|
Дору́буватися, буюся, єшся, сов. в. доруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
| ◀ дорубувати | Словник української мови Борис Грінченко Д дорубуватися |
доручати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дорубуватися
Борис Грінченко
1937
Дору́буватися, буюся, єшся, сов. в. доруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.