Словник української мови (1937)/дорубати
◀ доростати | Словник української мови Д дорубати |
дорубити ▶ |
|
Доруба́ти, ся. См. Дорубувати, ся.
◀ доростати | Словник української мови Борис Грінченко Д дорубати |
дорубити ▶ |
|
Словник української мови — Д
дорубати
Борис Грінченко
1937
Доруба́ти, ся. См. Дорубувати, ся.