Словник української мови (1937)/допрошуватися
◀ допроваджувати | Словник української мови Д допрошуватися |
допрядати ▶ |
|
Допро́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. допроси́тися, шу́ся, сишся, гл. Допрашиваться, допроситься. І не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся.