Словник української мови (1937)/допроваджувати
| ◀ допріти | Словник української мови Д допроваджувати |
допрошуватися ▶ |
|
Допрова́джувати, джую, єш, сов. в. допрова́дити, джу, диш, гл. Доводить, довести. К. ЧР. 380.
| ◀ допріти | Словник української мови Борис Грінченко Д допроваджувати |
допрошуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
допроваджувати
Борис Грінченко
1937
Допрова́джувати, джую, єш, сов. в. допрова́дити, джу, диш, гл. Доводить, довести. К. ЧР. 380.